КУРС 1

УРОК № 44

ТЕМА УРОКУ: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій ( ПРОДОВЖЕННЯ)

ВИВЧАЄМО  п. 43  ст. 170

• Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «тероризм»?

• Пригадайте з уроків історії (як України, так і всесвітньої), якого лиха й біди завжди завдавали війни, соціальні й політичні конфлікти. Чому їх наслідки зазвичай бувають катастрофічними?

Соціальні надзвичайні ситуації — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування або пов’язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

Іл. 43.1. Терористичний акт

Тероризм — загроза людству XXI століття. 11 вересня 2001 р. світ був шокований зухвалими терористичними актами в Нью-Йорку та Вашингтоні, скоєними підручними Усама беи Ладена (керівник терористичної організації «Аль Каїда»). Цього дня пілоти-смертники спрямували захоплені пасажирські літаки на башти-близнюки Всесвітнього торговельного центру, які були символом прогресу і могутності Америки (іл. 43.1), а також на Пентагон. У результаті загинуло близько 7000 осіб, багато будинків було зруйновано, особливо престижний діловий район Нью-Йорка Манхеттен. За кілька тижнів американці почали отримувати листи, отруєні збудниками сибірки — страшної інфекційної хвороби. США охопила справжня панічна лихоманка. Після цього уряд ужив рішучих заходів щодо знищення центрів світового тероризму.

Тероризм (від лат. terror — жах) — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства (захоплення заручників, підпали, убивства, тортури, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей).

Як різновид організованої злочинності, тероризм може поставити під сумнів увесь процес подальшого розвитку людства. На початку XXI століття значно зріс та розширив свої межі тероризм міжнародного характеру, тобто такий, що зачіпає інтереси двох або більше держав, порушує міжнародний правопорядок.

Тероризм є злочином проти людства. Обов’язковими елементами, які характеризують тероризм, є такі: наявність насильства (зазвичай збройного) або його загрози; заподіяння чи загроза заподіяння шкоди здоров’ю людини або матеріальних, моральних збитків; позбавлення або загроза позбавлення життя людей.

Часто ми спостерігаємо телефонний тероризм або його наслідки. Телефонні погрози стосуються, як правило, великого скупчення людей, коли повідомляється про нібито мінування вокзалів, кінотеатрів, адміністративних будинків, шкіл тощо. За твердженням працівників поліції, деколи до подібних витівок схильні підлітки, які мають на меті зірвати таким чином заняття в школі. Телефонне хуліганство і телефонний тероризм — це злочини, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з Кримінальним кодексом України, за такі витівки стягують значний грошовий штраф або позбавляють волі на термін до п’яти років. За неповнолітніх платять батьки, про що варто пам’ятати і дорослим, і дітям. За сучасними науковими дослідженнями голосу у фоноскопічних лабораторіях, навіть за незначними записаними фразами можна встановити стать, вік, масу, стан здоров’я, регіон проживання, національність тощо. Цих даних достатньо, щоб встановити особистість жартівника, який заплатить і за проведення цієї доволі дорогої експертизи.

Починаючи з кінця XX ст., збільшилася кількість випадків захоплення заручників. Заручник — фізична особа, яка захоплена й утримується з метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи організації або окремих осіб здійснити якусь дію чи утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена.

Рекомендації фахівців щодо дій під час і після захоплення вас заручником:

• не загострюйте розмови з незнайомими людьми на політичні, релігійного теми;

• одягайтеся нейтрально, не зловживайте прикрасами, яскравим і коротким одягом; не носіть із собою релігійних символів;

• не реагуйте на провокаційну чи зухвалу поведінку терористів, не чиніть дій, які можуть привернути їхню увагу;

• продовжуйте спокійно сидіти, ні про що не питаючи й не дивлячись в очі терористам, бажано підкоритися їм беззастережно;

• перш ніж пересунутися чи відкрити сумочку, запитуйте дозволу;

• сховайте документи і матеріали, що можуть вас скомпрометувати;

• віддайте особисті речі, яких вимагають терористи;

• тримайте під рукою фотокартку родини, дітей, іноді це може зворушити злочинців;

• не панікуйте, краще подумайте, як знайти вихід зі становища;

• постарайтеся зрозуміти наміри терористів, щоб оцінити можливості для вчинення опору;

• з’ясуйте, налаштовані вони рішуче чи можливий діалог;

• може трапитися, що терористи здадуться, аби не мати справи зі спеціальними антитерористичними підрозділами;

• уникайте необдуманих дій, тому що в разі невдачі можна поставити під загрозу власну безпеку і безпеку інших пасажирів;

• постарайтеся визначити можливих помічників;

• організуйте почергове постійне спостереження за діями терористів; постарайтеся визначити точну кількість терористів;

• намагайтеся зайнятися чимось — чигати, писати чи розмовляти із сусідами;

• під час стрілянини лягайте на підлогу або ховайтеся за сидінням, але нікуди не біжіть; у подібній ситуації місця біля вікна служать кращою схованкою, ніж місця в проході;

• іноді трапляється нагода врятуватися, перебуваючи біля виходів, розгляньте варіанти втечі через аварійні виходи;

• якщо вдається симулювати симптоми хвороби, є можливість звільнитися в результаті переговорів: часто терористи звільняють жінок, дітей, літніх і хворих людей;

• звільнені заручники мають повідомити якнайбільше деталей: скільки загарбників, у якій частині транспортного засобу вони перебувають, яка в них зброя, скільки людей вони утримують тощо.

Надзвичайна ситуація характеризується такими загальними ознаками:

• загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

• заподіяння економічних збитків;

• істотне погіршення стану довкілля.

Класифікація НС за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з НС та ліквідацією їх наслідків.

Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлено такі критерії: 1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС; 2) кількість людей, які загинули (постраждали), або чиї умови життя порушено; 3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела НС.

З урахуванням територіального поширення, обсягів заподіяних або описуваних економічних збитків; кількості людей, які загинули; за масштабом можливих наслідків; характером сил і засобів, що залучаються до їх ліквідації, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій: 1) загальнодержавний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об’єктовий.

НС державного рівня за територіальним поширенням вважають таку, що:

1) поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів (понад один відсоток відповідних бюджетів);

3) яка призвела до загибелі понад десяти осіб або внаслідок якої постраждало понад трьохсот осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50-ти тис. осіб більш як на 3 доби;

4) спричинила збитки понад 150 тис. мінімальних розмірів заробітної платні. Приклад такої НС — аварія на Чорнобильській АЕС (іл. 43.2).

Іл. 43.2 Аварія на Чорнобильській АЕС

Іл. 43.3. Повінь на Закарпатті в грудні 2017 р.

НС регіонального рівня за територіальним поширенням вважають таку, що:

1) поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів (понад 1 % відповідних бюджетів);

2) призвела до загибелі 3-5 осіб або внаслідок якої постраждало 50-100 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності 1000-10 000 осіб довше ніж на 3 доби;

3) завдала збитки понад 15 000 мінімальних розмірів заробітної плати.

Наприклад, повінь на Закарпатті (грудень 2017) — стихійне лихо, що сталося через інтенсивні опади у вигляді дощу і снігу; сталося різке підняття рівня води в річках, особливо в низинних Виноградівському та Іршавському районах. Цю повінь вважають найбільшою на Західній Україні у 1997-2017 рр. (іл. 43.3).

НС місцевого рівня за територіальним поширенням вважають таку:

1) яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об’єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта (понад 1 % відповідних бюджетів); до місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери;

2) унаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало 20-50 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності 100-1000 осіб довше ніж на 3 доби;

3) збитки від якої перевищили 2000 мінімальних розмірів заробітної плати.

Наприклад, повінь під Одесою в 2013 р. (іл. 43.4) внаслідок тропічної зливи.

Іл. 43.4. Повінь під Одесою в 2013 р.

Іл. 43.5. Пожежа в центрі Тернополя в 2015 р.

Об’єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони. Наприклад, пожежа в м. Тернопіль, на вул. Сагайдачного, 5 серпня 2015 р. (іл. 43.5).

Що більше постраждалих людей під час надзвичайної ситуації, то ширшу територію вона охоплює. І навпаки. Через це за основу чинних класифікацій НС за їх масштабом найчастіше беруть територіальний принцип, за яким НС поділяють на локальні, об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континентальні та глобальні (загальнопланетарні).

До НС, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха, епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.

Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь якого рівня — це реальна загроза для життя і здоров’я людей, загроза порушення нормальних умов їх життя і діяльності або ж значних матеріальних утрат. Тенденція зростання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни. Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій необхідно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Тому, запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів утрат та збитків є одною з важливих загальнодержавних проблем і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

Соціальні надзвичайні ситуації. Тероризм. Аварії. Загальні ознаки НС.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які протиправні дії можуть призвести до соціальних НС; чим їх характеризують?

2. Що таке тероризм і які його форми?

3. Назвіть загальні ознаки НС; чому вибрали саме їх?

4. За якими ознаками визначають рівень НС?

5. Як поділяють НС за вагомістю впливу на людей?

6. На які категорії поділяють аварії, які можуть бути причиною НС?

7. На які рівні поділяють НС? Опишіть кожну з них, наведіть приклади.

ЗАВДАННЯ - КОНСПЕКТУЙТЕ, ВИВЧАЙТЕ, ЗНАЙТЕ !

 УРОК № 55
ТЕМА УРОКУ : Джерела небезпечних ситуацій у військовий час

• Поміркуйте й скажіть, у яких умовах перебувають люди, які пережили чи переживають військові дії (обстріли,руйнування.мінування місцевості). Як їм можна допомогти?(

Що таке війна і навіщо вона?

 Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієї історії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси, приводила за собою інші лиха, гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброї ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими. Зараз, на рубежі тисячоліть, людство має ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті. Військові дії в сучасній війні будуть вестися з високою активністю і граничної напруженістю. Вони викличуть великі втрати у військах і серед населення, руйнування потенційно небезпечних об'єктів, енергетичних центрів, гідротехнічних споруд,  великих зон руйнувань, пожеж і затоплень. Основною формою протидії у війні є збройна боротьба - організоване застосування збройних сил і засобів ураження для досягнення певних політичних і військових цілей, сукупність військових дій різного масштабу.

Звісно першим і самим небезпечним джерелом небезпечних ситуацій воєнного характеру є зброя. На даний час ми можемо виділити такі види зброї:

зброя масового ураження, яка в свою чергу буває наступних видів.

Ядерна зброя - зброя масового ураження (ЗМУ) вибухового дії, засноване на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється при ланцюгових реакціях поділу важких ядер деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядерних реакціях синтезу легких ядер ізотопів водню (дейтерію і тритію) в більш важкі, наприклад ядра гелію. Воно включає різні ядерні боєприпаси (бойові частини ракет і авіаційні бомби, артилерійські снаряди і міни), а також засоби доставки їх до цілі і управління. Диверсантами можуть застосовуватися переносні ядерні заряди (фугаси).

Хімічна зброя - це різновид ЗМУ, вражальна дія якого заснована на токсичних властивостях бойових ,хімічно небезпечних речовин, токсинів, фітотоксіканти. Головними компонентами хімічної зброї є бойові хімічно небезпечні речовини (БХОВ), засоби їх застосування: бойові частини ракет, авіаційні бомби, вилівнис авіаційні прилади та інші хімічні боєприпаси і пристрої.

Біологічна ( бактеріологічнеа) зброя - ЗМУ, вражаючі дії якої засновані на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів, здатних викликати різні масові захворювання людей, тварин і рослин. Біологічні засоби - живі організми, здатні розмножуватися в організмі уражених ними об'єктів. Засобами доставки біологічної зброї до мети можуть бути ракети, авіація, які розпилюють прилади, а також портативні прилади для диверсійного застосування.

Концепція військово-технічної переваги знаходить своє вираження в постійному удосконаленні існуючих і створенні нових видів зброї. У найближчому майбутньому на озброєння армій розвинених країн можливе надходження зброї, заснованого на нових фізичних принципах.

Геофізична  зброя - сукупність різних засобів, що дозволяють використовувати руйнівні сили природи шляхом штучно викликаються змін фізичних властивостей і процесів, що протікають в атмосфері, гідросфері, літосфері, біосфері.

Атмосферна (метеорологічна) зброя заснована на використанні різних процесів, пов'язаних з порушенням кліматичних і погодних явищ. При штучному впливі на атмосферу виникають грозові процеси, що викликають рясне випадання опадів, розсіювання або посилення туману, зміна температурного режиму на великих площах. В основі ряду проектів метеорологічного зброї лежать способи зміни сили тропічних циклонів, стимуляція посухи на величезних просторах.

Гідросферніа(гідрологічна ) зброя – двя якої базується на використанні енергії річок, озер, морів, океанів і льодовиків. Для впливу на гідросферу і гідроспоруди можуть використовуватися підводні і підземні ядерні вибухи, а також підрив великих зарядів звичайних вибухових речовин (ВВ). Вражаючими факторами в цьому випадку будуть водні потоки (хвилі) типу цунамі і затоплення великих територій.

Біосферниа зброя - штучні зміни в біосфері, що призводять до знищення рослинного покриву і родючого шару землі, а також знищення представників тваринного світу як на суші, так і у воді.

Геокосмічна( озонна ) зброя - штучне створення вікон в озоновому шарі з метою впливу жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця на рослинний і тваринний світ, що приводить його до загибелі.

Літосферниа зброя - викликає землетруси, виверження вулканів. В якості детонатора для їх виникнення можуть бути використані підземні ядерні вибухи, що провокують проходження ударної хвилі по земній поверхні, або виробництво вибухів з використанням звичайних вибухових речовин на стику тектонічних плит з метою їх усунення та досягнення ефекту землетрусу з властивим йому вражаючим впливом на навколишнє середовище.

Лазерна зброя - засновано на використанні лазерного випромінювання для ураження людей, оптико-електронних систем, літальних апаратів, ракет, виведення з ладу різної техніки. Лазери (квантові оптичні генератори) представляють собою випромінювачі вузьконаправленої, узгодженої по фазі і довжині хвилі електромагнітної енергії оптичного діапазону потужністю до декількох тисяч джоулів на 1 см2. Вражаюча дія лазерного променя досягається нагріванням до високих температур матеріалів об'єкта, що викликає їх розплавлення і навіть випаровування, пошкодження надчутливих елементів, осліплення органів зору людини і термічні опіки шкірних покривів.

Рентгенівська зброя - засновано на використанні рентгенівського лазера, джерелом енергії в якому служить ядерний вибух, за можливостями значно перевершує лазерне. Дія лазерного зброї (різновид рентгенівського) є майже миттєвим і відрізняється скритністю (відсутність диму, вогню, звуку) і високою точністю. Разом з тим, потужність лазерного променя залежить від прозорості повітря і може бути суттєво знижена в умовах туману, пилову бурю, диму і т.д.

Пучкова зброя - зброю спрямованої енергії, основним вражаючим фактором якого є пучки елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів). Прямолінійність, швидкістю, близькою до поширення і велика проникаюча здатність пучка забезпечують майже миттєве поразки цілі. Поразка об'єктів (цілей) відбувається шляхом створення на цілі механічних ударних навантажень, інтенсивного теплового впливу і нанесення радіаційних уражень. Найбільше чутливі до його впливу радіоелектронні системи та обладнання, разом з тим пучкове зброя здатна вражати і людей. Застосування пучкового зброї характеризується раптовістю дії, всепогодністю, миттєвостями процесів руйнування (пошкодження) і виведення з робочого стану слабости об'єктів, воно не вимагає врахування законів балістики. Існує можливість інтенсивного опромінення пучковим зброєю з космосу величезних площ земної поверхні (сотень квадратних кілометрів), що може призвести до масового ураження людей і інших біологічних об'єктів.

Інфразвукова зброя засновано на використанні направленого випромінювання потужних інфразвукових коливань з частотою 6-20 Гц. Такі коливання можуть впливати на центральну нервову систему, травні органи людини, викликати головний біль, больові відчуття у внутрішніх органах, порушення ритму дихання. При більш високих рівнях потужності випромінювання і дуже малих частотах з'являються такі симптоми, як запаморочення, нудота, втрата свідомості, а іноді можливий і летальний результат. Інфразвукові випромінювання має також психотропною дією на людину, викликаючи втрату контролю над собою, почуття страху і паніки.

Радіологічна зброя - це така зброя, що вражає дія якого заснована на використанні спеціально підготовлених радіоактивних рецептур, отриманих з відходів ядерного пального реакторів або шляхом опромінення спеціально підібраних речовин, здатних створювати радіоактивне забруднення місцевості і викликати у людини променеву хворобу або локальне ураження окремих органів (очей, шкіри та ін.). Така зброя також згубно для тварин і рослин. Бойове застосування може здійснюватися за допомогою розпилювальних авіаційних приладів, безпілотних літаків, крилатих ракет, авіаційних бомб і інших боєприпасів у вигляді порошків, рідких розчинів, туманів, димів.

Бездротова зброя заснована на використанні електромагнітних випромінювань (ЕМВ) надвисокої (НВЧ) або надзвичайно низької (ЧНЧ) частоти. Діапазон НВЧ від 300 мГц до 30 ГГц, до ЧНЧ відносяться частоти менше 100 Гц. Радіочастотні випромінювання здатні впливати на психіку людини, порушувати сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликати слухові галюцинації, спотворювати мовні повідомлення. Електромагнітні випромінювання викликають пошкодження (порушення функцій) життєво важливих органів і систем людини (мозку, серця, центральної нервової і ендокринної систем, системи кровообігу). Фізичний процес впливу на зазначені органи та системи полягає в тому, що проводять електричний струм тканини людського організму (рідкі складові тканин, кров і т.д.) нагріваються в результаті виникнення в них вихрових струмів, а непровідні, тобто діелектрики (хрящі, сухожилля і т.д.) - немає. В результаті порушуваних електромагнітним полем коливань молекул діелектрика з подальшою їх поляризацією виділяється велика кількість тепла, що, в кінцевому підсумку, призводить до незворотних змін в органах, втрати ними функцій або до загибелі людини.

Мікрохвильова зброя є різновидом радіочастотного зброї і може бути представлено як потік спрямованої енергії, основним вражаючим фактором якого є потужне електромагнітне випромінювання СВЧ діапазону (від 0,3 до 300 ГГц). Являє собою сукупність джерел потужного НВЧ випромінювання і засобів управління, що забезпечують наведення і концентрацію необхідної для ураження електромагнітної енергії в області мети. Вражаючій дії цієї зброї найбільш схильні до радіоелектронна апаратура і її елементи.

 

·                                 звичайна зброя, яка застосовується при локальних і широкомасштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї, але вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об'єктів. Наприклад, при застосуванні системи залпового вогню на площі близько 13 га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили ворога.

Крім звичайної зброї існує і звичайна зброя масового ураження.до якої відносять:

. Касетні боєприпаси являють собою ракети, бомби або снаряди, споряджені бойовими елементами (субснарядамі) різного призначення. Для поразки об'єктивним тов (цілей) на великій площі субснаряди з ракети (снаряда) викидаються вибивним зарядом. Дія боєприпасів об'ємного вибуху засновано на одночасному підриві в декількох місцях розпорошених в повітрі у вигляді аерозольного хмари рідких або пароподібні вибухових речовин. В результаті вибуху утворюється потужна ударна хвиля, різко зростає температура повітря, створюється збіднена киснем, отруєна продуктами згоряння велика область атмосфери. Їх нищівну силу в кілька разів перевищує дію  боєприпасів зі звичайним вибуховою речовиною і порівняно з наслідками застосування ядерних боєприпасів сверхмалой потужності. Засобами їх доставки до цілі можуть бути авіація, ракети. Запальні боєприпаси призначаються для ураження людей, техніки і об'єктів. Це різні речовини і суміші,  які здатні займатися і стійко горіти з виділенням великої кількості теплової енергії. Вони створюються на основі нафтопродуктів (напалм), металізованих сумішей (пирогели), сплавів металів (терміт, електрон                ) і білого фосфору. Горять як в присутності кисню (напалм, білий фосфор), так і без доступу кисню (терміт, термітні склади).  Запальні засоби застосовуються для спорядження авіаційних бомб і баків різних типів. Первинні вражаючі фактори застосування запалювальних боєприпасів (теплова енергія, дим, токсичні продукти горіння) діють від декількох секунд до декількох хвилин - під час застосування запалювальних засобів.  Вторинні фактори як наслідок виникають пожеж проявляються від декількох хвилин до доби і більше. Вражаюча дія запалювальних засобів на людей проявляється у вигляді опіків шкіри, ураження слизової  оболонки верхніх дихальних шляхів з подальшим набряком і задухою, теплового удару, отруєння токсичними продуктами горіння (оксиду вуглецю, пари бензолу, диму і т.п.), утруднення дихання  з- за часткового вигоряння кисню в повітрі (особливо в закритих спорудах, підвалах та інших укриттях), механічного впливу на людину вогневих штормів і вихорів при пожежах, сильного морально-психологічного впливу, що знижує здатність людей до активного опору

 

·                                 засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини.

Іншим джерелом небезпеки є надзвичайна антисанітарна обстановка під час ведення бойових дій. Перш за все це велика кількість трупів, які не завжди можна поховати (наприклад у містах ведення інтенсивних бойових дій), по-друге порушується нормальна робота комунальних служб міст, що призводить до погіршення якості води, перебоїв каналізаційної системи і т. п. Також завжди спостерігається зріст популяції гризунів і інших тварин, які завжди є переносниками хвороб.

Також відчувається недостатнє медичне обслуговування, нестача медичних препаратів (більшість іде на фронт). Отже створюється сприятлива ситуація для виникнення епідемій, особливо в теплі місяці. Також багато людей можуть потерпати від звичайних хвороб які не зможуть ефективно лікуватися в умовах воєнного часу.

Третьою складовою є складна екологічна та техногенна обстановка. Треба враховувати, що сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, які самі по собі являють загрозу життю людини і зазвичай супроводжуються пожежами.

Але ще більшу небезпеку несуть в собі підприємства, які й за мирних умов були джерелом небезпеки і шкідливих викидів. Хімічні підприємства, АЕС, нафтопереробні заводи у разі їх часткового або повного руйнування викличуть техногенну катастрофу і будуть становити значну небезпеку для життєдіяльності людей у районі розташування.

В сучасних умовах при виникненні широкомасштабної війни не викликає сумнівів використання зброї масового ураження і перш за все ядерної зброї.

Ядерна зброя має декілька факторів ураження:

·                                 світлове випромінювання

·                                 проникаюча радіація

·                                 ударна хвиля,

·                                 радіоактивне забруднення

·                                 електромагнітний імпульс.

     

Кожен з них становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Світлове випромінення приводить до сліпоти, загорання одежі і предметів навколишньої обстановки, тепловий доповнює цей ефект. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, а наступне радіоактивне ураження робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров'я та життя. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії (120 км для бомби середньої потужності), великими втратами серед людей (90% в радіусі 100 км) і ще більшою кількістю опромінених.

Після нього територія непридатна для проживання, а виникаючі пожежі розносять за вітром радіоактивні елементи. Звісно, при ураженні проводяться евакуаційні заходи. Проводяться роботи по розбору завалів і локалізації та тушіння ядерних пожеж. Район ураження локалізується і очеплюється для запобігання розповсюдження радіоактивного забруднення.

Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів і отруйних речовин для зараження водних ресурсів. Хімічні бойові речовини уражають слизові оболонки людей, очі та відкриті ділянки шкіри і маючи в основному нервово-паралітичну дію приводять до їх смерті. При невиконанні заходів індивідуального захисту можливий великий процент втрат людей. Також слід зауважити, що строк дії цих речовин досить довгий і вони уражають тварин та рослини.

Так при застосуванні бойового газу SD-12 залишається тільки випалена земля і пусті споруди. Окремо стоять отруйні речовини, якими забруднюють джерела води, як важливі стратегічні об'єкти. При такому диверсійному акті великі міста можуть залишитися без достатньої кількості водних ресурсів.

Потрібно швидко ліквідувати загрозу для життя людей, локалізувати і очистити зони забруднення води, не допустити розповсюдження отруєння на великій території.

Ще складніше ліквідувати наслідки дії біологічної зброї. Звичайно, біологічна зброя застосовується в вигляді штамів різних хвороботворних бактерій, за часту генетично змінених, які прищеплюються гризунам, комахам, рослинам для викликання епідемій і ураження живої сили противника і підриву його тилів. Ознаки біологічної атаки виявити зразу складно. Тому важливо проводити попереджуючий контроль, а при перших ознаках біологічної атаки оголошується карантин і всі сили кидаються на виявлення збудників хвороби та їх переносників.

Проводиться дезінфекція місць зараження, дератизація, відлов бродячих тварин, захоронення трупів. Можливе отруєння водних ресурсів бактеріями. В такому разі повинне бути забезпечене постачання незараженою водою з зовнішнього периметру. Складність заключається в тому, що наслідки біоатак можуть накластись на епідемії воєнного часу.

При використанні звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування оточуючого середовища та загибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі, які представляють значну загрозу життю та здоров'ю людей, особливо при застосуванні спеціальних запальних боєприпасів з напалмом та іншими горючими речовинами. Необхідно зразу ж після нанесення удару виявити, локалізувати та погасити пожежі до того, як ті завдали шкоди майну, людям і оточуючому середовищу.

Особливу увагу слід приділяти техногенним катастрофам які можуть виникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечних об'єктів. Наприклад: бойові дії йдуть поблизу міста. Для послаблення обороноздатності міста противних знищує ГЕС. Наслідки катастрофічні - затоплені багато районів, перервані комунікації, знищені або в непрацездатному стані багато підприємств, відсутня електрична енергія і звісно, значні людські жертви. Іншим прикладом може стати знищення під час бомбардування великого хімічного підприємства з виробництва небезпечних для людей хімічних речовин (тієї ж хімічної зброї).

Можна тільки уявити до яких жертв це приведе. Ще більш не передбачуваними будуть наслідки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завжди намагатиметься знищити або захопити важливі стратегічні об'єкти, як то електростанції, великі промислові підприємства і т. п. Варто сказати, що першочерговим завданням для військ є недопущення цього, але війна є війна. і тому необхідно мінімізувати наслідки будь-яких таких ситуацій.

Особливою статтею слід виділити загрозу виникнення епідемій у зв'язку з антисанітарними умовами. Як було сказано вище. не завжди є можливість поховати останки загиблих під час воєнних дій, що приводить до значного зростання ризику спалаху інфекційних захворювань. До того ж бродячі тварини, гризуни та комахи які мають контакт з тілами можуть стати переносниками інфекцій.

В умовах війни та неможливості дотримуватися правил гігієни спостерігається розквіт вошів, блох та інших паразитів, які є переносниками такої небезпечної інфекції як тиф, чесотка і т. п. Також вода та продукти можуть бути заражені різними бактеріями у зв'язку з попаданням у них тіл та продуктів життєдіяльності зі збудниками інфекцій. Особливо небезпечною ситуація стає в теплі пори року, коли всі мікроорганізми розмножуються надзвичайно швидко.

З вищенаведеного випливають такі висновки:

·                                 в період війни небезпека для життя і здоров'я людини значно підвищується, незалежно чи в тилу чи на фронті.

·                                 сучасне тилове забезпечення включає в себе цілу низку заходів, які необхідно виконувати в повному об'ємі для досягнення максимальної безпеки для людини, оточуючого середовища.

·                                 мінімізація наслідків екстремальних ситуацій, описаних вище, залежить від злагоджених дій військ та цивільного населення.

Але основним являється те, що краще не доходити до війн!

ПЕРЕВІР СЕБЕ :

1.      1. Які види зброї масового ураження  можуть бути використані під час військових дій?

2.      2. Які види звичайної зброї масового ураження ви можете згадати?

3.      3.Назвіть вражальні  чинники ядерної зброї?

4.      4. Що ми довідалися про хімічну зброю?

5.Поясніть.що ви знаєте про біологічні засоби ураження і пов’яжіть їх з кориневірусом?

 2 курс -Урок № 46

 Тема уроку "Застосування жорсткого щитка при травмі ока"

Порядок надання допомоги за травми очей

Іл. Будова ока

Травма (ушкодження) очей — це вплив на орган зору різних ушкоджуючих факторів, що може спричинити порушення його функції або втрату зору. Під час травм ока спочатку ушкоджується його оптичний апарат: рогівка, кришталик і склисте тіло. У складніших випадках може ушкодитися сітківка і навіть зоровий нерв, що доволі часто може призводити до сліпоти.

Залежно від виду пошкоджувальних чинників, травми ока можуть бути:

• механічними (удар, потрапляння стороннього тіла, вогнепальне поранення уламками мін і кулями, ушкодження колючими й ріжучими предметами);

• хімічними (опік кислотами або лугами, спиртом, пральним порошком, клеєм та іншими речовинами побутової хімії);

• термічними (обмороження чи опік ока — полум’ям, паром, рідким металом, окропом, гарячою олією або іншими рідинами);

• променевими (унаслідок опромінення іонізуючим випромінюванням або ультрафіолетовими променями). Це може бути електроофтальмія, сніжна офтальмія в електрозварників, артистів під час кінозйомок та в осіб, що потрапили під опромінення кварцовою лампою тощо, а також у тих, які хто тривалий час перебуває на місцевості, покритій снігом і яскраво освітленій сонцем .

Можливе також виникнення травми від поєднання кількох факторів.

Під час травми ока може відбуватися і розрив щільних тканин, а також крововилив, порушення цілісності та кісткових стінок орбіти, може розпочатися сильна, тривала і неконтрольована сльозотеча.

У разі розриву повіки треба розкрити повіки і переконатися, що немає розривів очного яблука .

Ознаки травмування очей можуть бути різного ступеня виразності: від легкого почуття дискомфорту до сильного і нестерпного болю. Прояв інтенсивності симптомів безпосередньо залежить від місця локалізації стороннього тіла, а також ступеня ушкодження ока. За проникаючої травми очей постраждалий відчуває сильний біль, у нього різко погіршується або зовсім утрачається зір, відбувається ушкодження рогівки і склери ока.

У випадку, якщо немає відчуття дискомфорту, але все-таки є підозра, що в око потрапило стороннє тіло, необхідно негайно звернутися до лікаря, щоб запобігти розвитку можливих ускладнень.

Перед наданням допомоги треба переконатись у відсутності небезпеки на місці події для себе та постраждалого від травмувального чинника, що вже діяв, загрози від зовнішнього середовища та загрози від постраждалого і тільки після цього надавати допомогу. Якщо місце небезпечне, то треба дочекатися прибуття рятувальників. Перед тим, як надавати допомогу постраждалому, слід отримати його пряму або непряму згоду.

Надаючи допомогу постраждалому, не забувайте про власну безпеку! Необхідно перед оглядом та початком надання домедичної допомоги надягнути одноразові гумові або латексні рукавички!

Послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з травмами й ушкодженнями очей:

• потрібно швидко провести огляд постраждалого, визначити, чи він притомний і дихає;

• бажано установити характер пошкодження та уточнити скарги;

• викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги;

• допомогти постраждалому зайняти найбільш зручне положення.

Якщо постраждало му потрапили в очі дрібні сторонні речовини, наприклад бруд, пісок, дерев’яні чи металеві стружки і тому він унаслідок сильного болю не може відкріпи очі, то в такому випадку треба:

* попросити постраждалого повільно покліпати та обережно промити йому очі струменем теплої проточної води протягом не менше десяти хвилин;

* прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку закріпити лейкопластирем до шкіри лиця;

* коли чужорідним тілом в оці стали мушка, вія, порошинка, смітинка, то око треба промити помірним струменем теплої води.

Якщо ж після промивання чужорідне тіло залишилося в оці, то можна використати стерильну марлеву серветку, щоб легенько дістати його. За відсутності позитивного результату або упевненості щодо видалення чужорідного тіла, треба прикрити око чистою, стерильною серветкою, яку закріпити лейкопластирем до шкіри обличчя. У будь-якому випадку для уникнення негативних наслідків травми треба, щоб такого постраждалого оглянув лікар-окуліст.

Іл. Око прикрите чистою, стерильною серветкою, яку закріплено лейкопластирем до шкіри обличчя

Відео Пов’язка на обидва ока (бінокулярна пов’язка)

У разі ушкодження очей і наявності в них стороннього предмета:

— категорично не можна терти травмовані очі рукою або прикладати холод до очного яблука, щоб не посилити його травматичне ушкодження;

— не потрібно видаляти сторонній предмет з ока;

— необхідно накласти жорсткий щиток на око, щоб він спирався на край очної ямки (орбіти) і не торкався повік, зверху на нього покласти чисту стерильну серветку та закріпити її лейкопластиром і потім накласти пов'язку одночасно на обидва ока (бінокулярна пов’язка). Це потрібно для уникнення зайвих рухів травмованим оком, тому що очі є парним органом і рухаються синхронно, тобто коли рухається здорове око, то рухається одночасно і травмоване, що може значно погіршити наслідки травми, зокрема і спричинити втрату зору.

У разі потрапляння в очі хімічних розчинів треба промивати очі теплою проточною водою з чайника, з-під крана, з фляжки, гумової спринцівки, воду потрібно лити в напрямку зверху униз, від скроні до носа. Продовжувати цю процедуру необхідно до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Винятком є потрапляння негашеного вапна: можна видаляти його кристали лише сухою стерильною марлевою серветкою або тампоном. Тільки після цього очі необхідно промити.

Хімічний опік очей кислотою вважають менш небезпечним порівняно з опіками, спричиненими лужними розчинами. Якщо на очне яблуко потрапила кислота, білок його передніх відділів починає згортатися (т. зв. коагуляція) і з нього утворюється своєрідна скориночка (струп), що перешкоджає подальшому руйнуванню тканин і проникненню кислоти. Але в постраждалого починається рясне сльозовиділення, що розчиняє кислоту, а вона поширюється на всю поверхню очного яблука та ушкоджує його поверхневі шари.

Винятком є потрапляння в око фтористоводневої, сірчаної та азотної кислот високої концентрації. Вони легко проникають у глибокі шари тканин очного яблука, навіть через струпи.

Луги, які потрапили на рогівку ока, спричиняють хімічний опік, унаслідок якого коагуляція білків не відбувається, а вони просто розчиняються. Тому скоринка, яка змогла б затримати луги, не утворюється. Вони проникають глибше і ушкоджують не тільки зовнішні, але і внутрішні елементи очного яблука. Руйнування тканин очей призводить до виникнення вологого некрозу (омертвіння), який може тривати кілька днів. Також може виникнути помутніння рогівки ока, ушкодження нервових закінчень і підвищення внутрішньоочного тиску, хоча біль у разі опіку лугами турбує постраждалого менше, ніж у разі потрапляння в око кислоти. Тому через відсутність сильного болю постраждалий не завжди усвідомлює небезпеку такої травми. Це може призвести до незворотних наслідків. Після потрапляння лужних розчинів у глибокі тканини очного яблука їх уже видалити звідти неможливо і людина повністю утрачає зір за кількох діб.

Пов'язку на очі після опіку не накладають, постраждалого треба терміново доправити до лікувального закладу.

Якщо з пораненого очного яблука відбувається витік рідини, то очі не можна промивати та накладати на них пов'язки, також не потрібно тиснути на них з метою зупинки кровотечі. Постраждалому необхідно лише надати зручного положення та забезпечити за ним постійний нагляд до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. У бойових умовах необхідно на це око накласти жорсткий щиток, щоб він спирався на край очної ямки (орбіти) і не торкався повік, зверху на нього покласти чисту стерильну серветку та закріпити її лейкопластиром і потім накласти пов’язку одночасно на обидва ока (т. зв. бінокулярна пов’язка) та транспортувати його в положенні лежачи на спині.

У всіх випадках за погіршення стану постраждалого до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги треба повторно зателефонувати диспетчеру екстреної медичної допомоги і виконувати його указівки.

Відео - накладання жорсткого щитка на око

Порядок надання допомоги в разі травми очей.

1. Що таке травма або ушкодженнях очей?

2. Які бувають травми ока залежно від виду пошкоджу вальних факторів?

3. Які можуть бути ознаки травмування очей?

4. Назвіть послідовність дій під час надання домедичної допомоги постраждалим з травмами та ушкодженнями очей.

5. Що треба зробити перед наданням допомоги постраждалим з травмами та ушкодженнями очей?

6. Яка послідовність надання домедичної допомоги, якщо постраждалому потрапили в очі дрібні сторонні речовини?

7. Яка послідовність надання домедичної допомоги, якщо в постраждалого є пошкодження очей з наявністю в них стороннього предмета?

8. Як треба правильно накладати жорсткий щиток на ділянку ока?

9. Яка послідовність надання домедичної допомоги, якщо в очі постраждалого потрапили хімічні розчини?

10. Яка послідовність надання домедичної допомоги, якщо з пораненого очного яблука відбувається витік рідини в умовах мирного часу та під час бойових дій?