КУРС 1

УРОК № 46

ТЕМА УРОКУ : Джерела небезпечних ситуацій у військовий час

МИ ВИВЧАЄМО § 44 ст. 175

Поміркуйте, чому в людей, які пережили війну, найкраще побажання: «Щоб ви були здорові і щоб був мир на світі!»

Упродовж тисячоліть війна була для людства одним із найбільших лих.

Війни, або воєнні надзвичайні ситуації — це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення. Ці джерела небезпечних ситуацій з’являються внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Війни знищували значні людські та матеріальні ресурси, сприяли поширенню інших лих, гальмували розвиток людства. Зброя, що застосовувалась у війнах, ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими. Певні країни світу мають ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті. Після низки випробувань цієї зброї, моделювання обстановки, що виникла внаслідок її використання, та ряду техногенних катастроф на ядерних об'єктах, зокрема на Чорнобильській АЕС, людство зрозуміло, що переможця ядерної війни може не бути і що ядерна війна може призвести до зникнення цивілізації взагалі. Щоб цього не сталося, треба проводити запобіжні заходи. Майже всі країни світу підписали угоду про заборону застосування зброї масового ураження. У світі розроблена система контролю за нерозповсюдженням ядерної, хімічної та біологічної зброї, але, незважаючи на це, нам важливо знати джерела небезпечних ситуацій у воєнний час, щоб вміти на них реагувати.

Отже, усі види зброї є найбільшим джерелом небезпечних ситуацій. Розрізняють такі види зброї:

• зброя масового ураження (її поділяють на ядерну, хімічну, біологічну); вона призводить до масового ураження населення на великих територіях, а за ядерного вибуху і до значних руйнувань на місцевості;

• звичайна зброя, яку застосовують як у локальних, так і великомасштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї і вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об’єктів. У сучасних умовах, незважаючи на наявність зброї масового ураження, триває розробка і надходження на озброєння армій різних держав звичайних засобів ураження, щільність вогню яких значно збільшилася, які мають значну силу ураження, підвищену дальність і велику точність ураження цілі. Наприклад, під час застосування системи залпового вогню на площі близько 13 га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили противника.

Засоби радіоелектронної боротьби, які застосовують у сучасній війні для дезорганізації управління військами, не знищують матеріальні засоби (споруди і техніку), але надзвичайно шкідливі для людини.

Розглянемо наслідки використання різних видів зброї для життєдіяльності людини.

Ядерна зброя — це зброя масового ураження вибухової дії. Уперше застосована американцями наприкінці Другої світової війни, коли на японські міста Хіросіму і Нагасакі були скинуті атомні бомби (потужність однієї з них становила 20 кілотонн), унаслідок чого постраждало понад 53 % міського населення (іл. 44.1). У Хіросімі з 255 тис.

Іл. 44.1. Вибух ядерної бомби в Нагасакі (Японія)

мешканців у перший день загинуло 45 тис. і поранено 91 тис. осіб. Ядерна зброя створює найбільшу загрозу для життя і здоров’я людини.

Фактори ураження ядерної зброї — ударна хвиля, світлове випромінювання, проникна радіація, радіоактивне зараження місцевості та електромагнітний імпульс — спричиняють різні за характером і тяжкістю ушкодження.

Ударна хвиля виникає внаслідок того, що в центрі вибуху утворюється великий, у десятки мільярдів атмосфер, тиск повітря. Вона майже миттєво охоплює і стискає тіло людини, відкидає його швидкісним натиском повітря, крім того, з великою швидкістю летять уламки стін будівель, дерева, каміння, скла та інші предмети. У людей будуть спостерігатися різні травми: розриви, розчавлювання, вивихи, переломи, значні кровотечі, ушкодження внутрішніх органів та інші травми від механічної дії уламків.

Унаслідок дії світлового випромінювання ядерного вибуху в тих, хто залишився живим, можуть виникати опіки відкритих ділянок тіла, тимчасова сліпота й опіки очей, а також опіки від полум’я пожеж. Тяжкість опіків у постраждалих залежить від температури вибуху, яка досягає мільйонів градусів.

Дія проникної радіації зумовлюється потоком γ-променів і нейтронів із зони ядерного вибуху, що триває лише перші 10-15 с. Біологічна дія проникної радіації проявляється залежно від кількості поглинутої тканинами організму радіаційної енергії, її розподілу в часі й способу опромінення. За одноразового опромінення дозою 1—2 грей (Гр) розвивається гостра променева хвороба І ступеня (легка форма), 3—4 Гр — II ступеня (середньої тяжкості), 5-6 Гр — III ступеня (тяжка форма) і дозою понад 6 Гр — IV ступеня (вкрай тяжка форма).

Радіоактивне зараження місцевості виникає здебільшого після наземних ядерних вибухів. Люди отримують радіоактивне зараження як від зовнішнього опромінення, так і від внутрішнього, що виникає внаслідок потрапляння радіоактивних речовин в організм у разі вживання заражених продуктів харчування та води, а також під час дихання. Імовірні радіаційні ураження шкірних покривів та хронічна променева хвороба з ураженням певних органів (шлунок, легені, щитоподібна залоза).

Електромагнітний імпульс призводить до виникнення наведених електрострумів, тому з ладу буде виходити вся сучасна теле- і радіоапаратура, порушиться на певний час зв'язок, можуть спостерігатися функціональні розлади в організмі людини.

Отже, ударна хвиля руйнує будівлі та споруди, світлове випромінювання спричиняє пожежі, подальше радіоактивне ураження, яке поширюється вітром, робить перебування на зараженій території небезпечним. Люди отримують механічні ушкодження від ударної хвилі, опіки різного ступеня і, зазвичай, гостру променеву хворобу.

За невисоких доз опромінення значно послаблюється імунітет, можуть розвиватися лейкемія, онкозахворювання. Для запобігання ураженням люди переховуються в сховищах з фільтрацією повітря і запасами води та їжі, проводять евакуацію та аварійно-відновлювальні роботи, використовують засоби індивідуального захисту.

Іл. 44.2. Газова атака 22.04.1915 р., біля міста Інд (Бельгія)

Під час Першої світової війни німці застосували небачену зброю, наслідки дії якої жахнули світ. 22.04.1915 р. о 3 год 30 хв німецька армія вперше в історії застосувала хімічну зброю (іл. 44.2).

Солдати союзних військ, не готові до таких дій ані технічно, ані психологічно, спішно покидали позиції, гинули, уражені газом. Фронт було прорвано. На атаку було витрачено 180 т хлору, випускали його з балонів протягом 5 хв на ділянці фронту протяжністю 6-8 км. Отруїлося 15 тис. солдатів французької і канадської армій, 5 тис. бійців загинуло.

Хімічна зброя. Що ж таке хімічна зброя? її застосовують для масового ураження людей, тварин і рослин, зараження місцевості, споруд, техніки, води та продуктів харчування.

Основу хімічної зброї складають отруйні речовини (ОР), які відповідають визначеним технічним вимогам, мають певні фізико-хімічні та надзвичайно токсичні властивості, що забезпечують найбільшу бойову ефективність.

Застосування ОР утворює осередки хімічною зараження — територію, де є люди, техніка, джерела водопостачання, продукти й інші об’єкти, що зазнали впливу хімічної зброї.

Основними засобами доставки ОР до місця призначення є такі: авіаційні хімічні бомби й касети, керовані й некеровані хімічні снаряди або ракети, артилерійські хімічні снаряди та міни, хімічні фугаси, термічні й механічні генератори аерозолів, а також шашки, гранати і патрони (іл. 44.3), які зберігаються в спеціально обладнаних сховищах під особливим контролем (іл. 44.4).

Іл. 44.3. Хімічна зброя: а — хімічні фугаси; б, в — хімічні снаряди

Іл. 44.4. Зберігання хімічної зброї

Площі зараження повітря вторинною хмарою значно перевищують площу зараження в місці вибуху хімічних боєприпасів. Залежно від тривалості зараження місцевості різними типами ОР, осередки хімічного ураження поділяють на два типи: стійкі й нестійкі. Для створення стійких осередків застосовують крапельно-рідинні ОР. Розроблено кілька класифікацій отруйних речовин, в основі яких лежать імовірність їх використання в сучасній війні, тактичне призначення, характер токсичної дії, стійкість.

Широко застосовують табельні отруйні речовини (ті, що прийняті на озброєння), резервні й обмеженого призначення.

За тактичним призначенням ОР поділяють на такі групи: а) ОР смертельної дії: б) ОР, що призводять до тимчасового розладу діяльності організму (цей поділ доволі умовний, тому що ОР смертельної дії в малих дозах можуть діяти як такі, що тимчасово виводять організм із ладу, а у великих дозах вони проявляють смертельну дію); в) ОР, що на певний час виводять організм із ладу (подразливі та сльозогінні).

За стійкістю OP поділяють на дві групи: а) стійкі; б) нестійкі.

Найпоширенішою є класифікація ОР за токсичною дією на організм людини:

• нервово-паралітичної дії: зарин, зоман, речовини типу Ві-ікс (Vx) або Vx-гази;

• шкірно-наривної дії: іприт, люїзит;

• загальноотрутної дії: синильна кислота, хлорціан;

• задушливої дії: фосген, дифосген;

• подразливої і сльозогінної (лакриматори) дії: хлорацетофенон, Сі-ес (CS), Сі-Ар (CR), адамсит;

• психохімічної дії: Бі-зет (BZ).

У деяких державах розроблені й удосконалюються нові види хімічного озброєння — так звані «бінарні» хімічні боєприпаси, що складаються з двох компонентів, із яких окремо кожний нетоксичний або малотоксичний і може вироблятись на звичайному хімічному заводі. Зберігання на складах і транспортування таких речовин доволі безпечне. Тільки після пострілу снаряда або запуску ракети відбувається змішування обох речовин і утворення високотоксичної ОР. Проводять експерименти щодо змішування кількох типів ОР, синтезують нові ОР, зокрема з використанням токсинів та отрут різних представників фауни та флори, а також відходів виробництва.

Можливе широке використання хімічної зброї для зараження водних ресурсів. Бойові отруйні речовини проникають в організм людини не тільки через дихальні шляхи, слизову оболонку очей та шлунок, але й через відкриті непошкоджені ділянки шкіри (нервово-паралітичної та шкірно-наривної дії). Якщо не вживати заходів індивідуального захисту, можливий великий відсоток утрат людей.

Біологічна (бактеріологічна) зброя. До біологічної, або бактеріологічної, зброї (БЗ) належать боєприпаси та інші технічні пристрої, які комплектують із біологічних чи бактеріальних засобів, призначених для ураження людей, тварин та рослин. Такими засобами можуть бути збудники інфекційних хвороб (особливо небезпечних інфекцій) та бактеріальні отрути (токсини), суміші декількох видів мікробів чи токсинів.

Біологічна зброя здатна спричинити масові захворювання, адже збудники хвороб і токсини проникають у негерметизовані приміщення й уражають людей будь-якої пори року (іл. 44.5). Застосовують біологічну зброю за допомогою авіабомб, ракет, снарядів, мін; виливних пристроїв та генераторів аерозолів; контейнерів із комахами і тваринами.

Іл. 44.5. Догляд за хворим на особливо небезпечну інфекцію

Іл. 44.6. Визначення виду збудника біологічної зброї в бактеріологічній лабораторії

Ураження відбувається під час вдихання аерозолів (до розпилених дрібних рідких або твердих частинок приєднують хвороботворні мікроорганізми), а також через збудників хвороб або токсинів під час дихання, вживання їжі, через руки і через комах.

Як біологічну зброю можна використати таких збудників інфекційних захворювань, як-от: чума, натуральна віспа, сибірка, пситакоз, туляремія, бруцельоз, лихоманка Ку, жовта лихоманка тощо, а також рецептури з токсином ботулізму, який належить до найсильніших біологічних отрут.

Розробки в цьому напрямі тривають у спеціальних лабораторіях із застосуванням такого сучасного методу, як генна інженерія, коли непатогенним мікроорганізмам надають властивостей особливо небезпечних збудників. На збудник, створений цим методом, не впливають наявні в медицині лікарські препарати, і це створює загрозу для людства в мирний час під час випадкового потрапляння такого збудника за межі лабораторії (іл. 44.6).

Звичайна зброя. Незважаючи на наявність зброї масового ураження, триває розробка й надходження на озброєння армій звичайних засобів ураження, таких як вогнестрільна зброя, яка мають значну вбивчу силу, підвищену дальність і велику точність ураження цілі. Збільшилася щільність вогню під час сучасного бою. Тривалий час використовується малокаліберна куля (5,45 мм; 5,60 мм) з початковою швидкістю понад 1000 м/с (модифікація автомата Калашнікова, американська гвинтівка М-16) (іл. 44.7).

Іл. 44.7. Автоматичні гвинтівки: M16А1, M16A2, M4, M16A4 (згори донизу)

Іл. 44.8. Вибух мінних боєприпасів

Іл. 44.9. Загорання споруд від запалювальної суміші (напалму)

Потрапляючи в тіло людини, така куля спричиняє значні деструктивні зміни, розриває м'які тканини й порожнисті органи, великі судини, нерви, трощить кістки, змінює при цьому напрямок руху, тому рановий канал має зигзагоподібний хід із рваним вихідним отвором і масивними ушкодженнями.

У світі спостерігається значне збільшення постраждалих із мінно-вибуховою травмою, яка виникає в результаті імпульсного впливу комплексу вражаючих факторів вибуху мінних боєприпасів: ударна хвиля, частини вибухового пристрою, висока температура і полум'я, токсичні продукти (іл. 44.8).

Під час використання звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування довкілля та загибель великої кількості людей. Унаслідок бомбардування та ведення бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі, які завдають значної шкоди здоров'ю людей, особливо під час застосування спеціальних запальних боєприпасів з напалмом (іл. 44.9) та іншими палаючими речовинами. Також унаслідок бойових дій і бомбардувань утворюються завали і під ними можуть бути заблоковані люди, які не використовували сховища. Тому, у мирний час, особлива увага повинна бути приділена підготовці та обладнанню захисних споруд для місцевого населення.

Антисанітарні умови, які виникають на місці ведення бойових дій, особливо в населених пунктах, спричинені:

• порушенням нормальної робота комунальних служб, що призводить до погіршення якості питної води, перебоїв каналізаційної системи тощо;

• появою загиблих людей, яких не завжди можна вчасно поховати (переважно під час тривалих обстрілів і на відкритій місцевості).

Погіршання умов життєдіяльності населення, недостатнє забезпеченням всім необхідним, збільшення популяцій гризунів (іл. 44.10) і комах, які є переносниками хвороботворних мікроорганізмів, призводять до появи осередків інфекційних захворювань.

Цьому сприяє недостатнє медичне обслуговування, нестача медичних препаратів, забезпечення якими ускладнено. Порушується робота лікувальних закладів, що призводить до зростання рівня загальної захворюваності населення.

Іл. 44.10. Гризуни — переносники збудників інфекційних захворювань

Іл. 44.11. Руйнування будівлі внаслідок обстрілу

Сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, під час яких виникають загрози житло людини (іл. 44.11).

Важливою є техногенна й екологічна небезпека. Хімічні підприємства, нафтопереробні заводну разі їх часткового або повного руйнування призведуть до техногенної катастрофи і можуть бути джерелом небезпеки в районі їхнього розташування для здоров’я і життя людей, подібної до тієї, що виникає під час застосування хімічної зброї.

Особливу увагу слід приділяти катастрофам які можуть виникнути внаслідок руйнувань у ході бойових дій екологічно небезпечних об’єктів, таких як гідро- та атомні електростанції (ГЕС, АЕС). Наслідки катастрофічні: затоплені території, перервані комунікації. зруйновані підприємства, відсутня електрична енергія і. звісно, значні людські жертви. Аварія на АЕС, за небезпеками, які виникають, може бути подібною до застосування противником ядерної зброї малої потужності. Важливо пам’ятати, що першочерговим завданням військ є недопущення таких руйнувань, але війна є війна і такі небезпеки можуть виникати.

Війна призводить до погіршення економіки країни, загрожує довкіллю, погіршує соціальні умови, збільшує кількість небезпек для життя і здоров’я людини.

Вивчення джерел НС воєнного часу — необхідна умова підготовки людей до можливих бойових дій. Тому потрібно розробляти комплексні заходи підготовки населення, діяльності місцевої влади та дій військ для зменшення наслідків таких ситуацій.

Воєнні дії. Ядерна зброя. Хімічна зброя. Отруйні речовини. Біологічна зброя. Звичайна зброя.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які види зброї використовують під час воєнних дій?

2. Які фактори ураження ядерної зброї?

3. Чим небезпечна хімічна зброя?

4. За якими ознаками і на які групи поділяють бойові ОР? Наведіть приклади.

5. Чим небезпечна біологічна зброя? Як відбувається ураження нею?

6. Які особливості застосування й ураження людини звичайною зброєю?

7. Які небезпеки чигають на людей у воєнний час унаслідок антисанітарних умов?

8. Наведіть приклади НС техногенного характеру внаслідок бойових дій.

ВИКОНАЙТЕ ТЕСТ - https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3709084

 КУРС 1

УРОК № 45

ТЕМА УРОКУ: Загальні ознаки надзвичайних ситуацій. Рівні надзвичайних ситуацій.

Ознаки надзвичайної ситуації

• небезпека для життя та здоров’я значної кількості людей; суттєве порушення екологічної рівноваги;
• повне або часткове припинення госпо-дарської діяльності
• значні матеріальні та економічні збитки

Надзвичайна ситуація (НС) – реалізована небезпека. Це порушення нормальних умов життєдіяльності людей на об‘єкті, території або акваторії, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншим небезпечним явищем, яке призвело (може призвести) до загибелі людей чи значним матеріальним втратам.

АВАРІЯ – це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об‘єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров‘я людей та приводить до руйнування будівель, обладнання та транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.

КАТАСТРОФА - це великомасштабна аварія або подія, яка приводить до важких трагічних наслідків.

СТИХІЙНЕ ЛИХО – руйнівне природне або природне антропогенне явище чи процес значного масштабу, внаслідок якого може виникнути або виникла загроза життю і здоров'ю людей, статися руйнування чи знищення матеріальних цінностей і компонентів довкілля.  

ЕПІДЕМІЯ – це масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі та просторі, у межах певного регіону, що перевищує звичайний рівень захворюваності, який реєструється на цій території, в 1,5 рази протягом 3-х днів – в 1–2 районах.

ЕПІЗООТІЯ – одночасне поширення інфекційної хвороби серед великої кількості одного чи багатьох видів тварин, що значно перевищує звичайний зареєстрований рівень захворюваності на певній території.

ЕПІФІТОТІЇ – масове інфекційне захворювання рослин, що супроводжується чисельною загибеллю культур і зниженням їх продуктивності.

Незалежно від походження та типу у розвитку НС можна виділити 4 характерних стадії (фази):

• зародження;
• ініціювання;
• кульмінаційна;
• затухання.

Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій за генезисом поділяють на фактори:

• прямої дії або первинні;
• побічної дії або вторинні.

   Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій за механізмом дії поділяють на фактори:

• фізичної дії;
• хімічної дії.

    До факторів ураження фізичної дії відносять:

• повітряну ударну хвилю;
• хвилю тиску в ґрунті;
• сейсмічну вибухову хвилю;
• хвилю прориву гідротехнічних споруд;
• уламки або осколки;
• екстремальний нагрів середовища;
• теплове випромінювання;
• іонізуюче випромінювання.

До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.

У мирний час можуть виникати надзвичайні ситуації всіх видів, навіть такі характерні для воєнного часу надзвичайні ситуації як ядерні вибухи, хімічне та бактеріологічне зараження внаслідок аварій та терористичної діяльності.

КЛАСИФІКАЦІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Класифікація надзвичайних ситуацій – система, згідно з якими НС поділяються на класи і підкласи залежно від їх характеру.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 від 15.07.98 р. “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій” затверджено “Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. В основу цієї класифікації покладена класифікація за такими признаками:

• за походженням;
• за масштабом розповсюдження;
• за об‘ємом збитків;
• за кількістю загиблих людей.

Згідно з цим положенням, за характером походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняють 4 класи надзвичайних ситуацій: техногенного, природного, соціально-політичного та військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види. 

Кількісну характеристику всіх НС можна отримати завдяки використанню класифікаційних карток НС, які зібрано у Класифікаторі надзвичайних ситуацій в Україні.

Цей класифікатор призначений для використання органами виконавчої влади та органами управління всіх рівнів чинної в Україні ЄДСЗР. Для спрощення машинної обробки інформації класифікатор визначає оригінальний код кожної НС, що складається з п’яти цифр, які вказують на клас, групу і вид НС, та однієї літери, яка зазначає рівень НС (О – об’єктовий, М – місцевий, Р – регіональний, Д – державний).

НС техногенного характеру (код 10000): транспортні аварії (10100); пожежі (1-200) і тд.

НС природного характеру (20000): геологічні (20100); отруєння людей (20700).

НС соціально-політичного характеру (30000): збройні напади (30100); виявлення застарілих боєприпасів (30600); замах на керівника держави та народних депутатів України (30200).

КОНСПЕКТУЙТЕ І ВИВЧАЙТЕ!

 КУРС 1

УРОК № 44

ТЕМА УРОКУ: Причини виникнення та класифікація надзвичайних ситуацій ( ПРОДОВЖЕННЯ)

ВИВЧАЄМО  п. 43  ст. 170

• Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «тероризм»?

• Пригадайте з уроків історії (як України, так і всесвітньої), якого лиха й біди завжди завдавали війни, соціальні й політичні конфлікти. Чому їх наслідки зазвичай бувають катастрофічними?

Соціальні надзвичайні ситуації — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування або пов’язане із зникненням (викраденням) зброї та небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

Іл. 43.1. Терористичний акт

Тероризм — загроза людству XXI століття. 11 вересня 2001 р. світ був шокований зухвалими терористичними актами в Нью-Йорку та Вашингтоні, скоєними підручними Усама беи Ладена (керівник терористичної організації «Аль Каїда»). Цього дня пілоти-смертники спрямували захоплені пасажирські літаки на башти-близнюки Всесвітнього торговельного центру, які були символом прогресу і могутності Америки (іл. 43.1), а також на Пентагон. У результаті загинуло близько 7000 осіб, багато будинків було зруйновано, особливо престижний діловий район Нью-Йорка Манхеттен. За кілька тижнів американці почали отримувати листи, отруєні збудниками сибірки — страшної інфекційної хвороби. США охопила справжня панічна лихоманка. Після цього уряд ужив рішучих заходів щодо знищення центрів світового тероризму.

Тероризм (від лат. terror — жах) — суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства (захоплення заручників, підпали, убивства, тортури, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей).

Як різновид організованої злочинності, тероризм може поставити під сумнів увесь процес подальшого розвитку людства. На початку XXI століття значно зріс та розширив свої межі тероризм міжнародного характеру, тобто такий, що зачіпає інтереси двох або більше держав, порушує міжнародний правопорядок.

Тероризм є злочином проти людства. Обов’язковими елементами, які характеризують тероризм, є такі: наявність насильства (зазвичай збройного) або його загрози; заподіяння чи загроза заподіяння шкоди здоров’ю людини або матеріальних, моральних збитків; позбавлення або загроза позбавлення життя людей.

Часто ми спостерігаємо телефонний тероризм або його наслідки. Телефонні погрози стосуються, як правило, великого скупчення людей, коли повідомляється про нібито мінування вокзалів, кінотеатрів, адміністративних будинків, шкіл тощо. За твердженням працівників поліції, деколи до подібних витівок схильні підлітки, які мають на меті зірвати таким чином заняття в школі. Телефонне хуліганство і телефонний тероризм — це злочини, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно з Кримінальним кодексом України, за такі витівки стягують значний грошовий штраф або позбавляють волі на термін до п’яти років. За неповнолітніх платять батьки, про що варто пам’ятати і дорослим, і дітям. За сучасними науковими дослідженнями голосу у фоноскопічних лабораторіях, навіть за незначними записаними фразами можна встановити стать, вік, масу, стан здоров’я, регіон проживання, національність тощо. Цих даних достатньо, щоб встановити особистість жартівника, який заплатить і за проведення цієї доволі дорогої експертизи.

Починаючи з кінця XX ст., збільшилася кількість випадків захоплення заручників. Заручник — фізична особа, яка захоплена й утримується з метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи організації або окремих осіб здійснити якусь дію чи утриматися від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена.

Рекомендації фахівців щодо дій під час і після захоплення вас заручником:

• не загострюйте розмови з незнайомими людьми на політичні, релігійного теми;

• одягайтеся нейтрально, не зловживайте прикрасами, яскравим і коротким одягом; не носіть із собою релігійних символів;

• не реагуйте на провокаційну чи зухвалу поведінку терористів, не чиніть дій, які можуть привернути їхню увагу;

• продовжуйте спокійно сидіти, ні про що не питаючи й не дивлячись в очі терористам, бажано підкоритися їм беззастережно;

• перш ніж пересунутися чи відкрити сумочку, запитуйте дозволу;

• сховайте документи і матеріали, що можуть вас скомпрометувати;

• віддайте особисті речі, яких вимагають терористи;

• тримайте під рукою фотокартку родини, дітей, іноді це може зворушити злочинців;

• не панікуйте, краще подумайте, як знайти вихід зі становища;

• постарайтеся зрозуміти наміри терористів, щоб оцінити можливості для вчинення опору;

• з’ясуйте, налаштовані вони рішуче чи можливий діалог;

• може трапитися, що терористи здадуться, аби не мати справи зі спеціальними антитерористичними підрозділами;

• уникайте необдуманих дій, тому що в разі невдачі можна поставити під загрозу власну безпеку і безпеку інших пасажирів;

• постарайтеся визначити можливих помічників;

• організуйте почергове постійне спостереження за діями терористів; постарайтеся визначити точну кількість терористів;

• намагайтеся зайнятися чимось — чигати, писати чи розмовляти із сусідами;

• під час стрілянини лягайте на підлогу або ховайтеся за сидінням, але нікуди не біжіть; у подібній ситуації місця біля вікна служать кращою схованкою, ніж місця в проході;

• іноді трапляється нагода врятуватися, перебуваючи біля виходів, розгляньте варіанти втечі через аварійні виходи;

• якщо вдається симулювати симптоми хвороби, є можливість звільнитися в результаті переговорів: часто терористи звільняють жінок, дітей, літніх і хворих людей;

• звільнені заручники мають повідомити якнайбільше деталей: скільки загарбників, у якій частині транспортного засобу вони перебувають, яка в них зброя, скільки людей вони утримують тощо.

Надзвичайна ситуація характеризується такими загальними ознаками:

• загроза загибелі людей чи значне порушення умов їх життєдіяльності;

• заподіяння економічних збитків;

• істотне погіршення стану довкілля.

Класифікація НС за їх рівнями здійснюється для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов’язаних з НС та ліквідацією їх наслідків.

Для визначення рівня надзвичайної ситуації встановлено такі критерії: 1) територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС; 2) кількість людей, які загинули (постраждали), або чиї умови життя порушено; 3) розмір збитків, завданих уражальними чинниками джерела НС.

З урахуванням територіального поширення, обсягів заподіяних або описуваних економічних збитків; кількості людей, які загинули; за масштабом можливих наслідків; характером сил і засобів, що залучаються до їх ліквідації, розрізняють 4 рівні надзвичайних ситуацій: 1) загальнодержавний; 2) регіональний; 3) місцевий; 4) об’єктовий.

НС державного рівня за територіальним поширенням вважають таку, що:

1) поширилась або може поширитися на територію інших держав;

2) поширилась на територію двох чи більше регіонів України, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів (понад один відсоток відповідних бюджетів);

3) яка призвела до загибелі понад десяти осіб або внаслідок якої постраждало понад трьохсот осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50-ти тис. осіб більш як на 3 доби;

4) спричинила збитки понад 150 тис. мінімальних розмірів заробітної платні. Приклад такої НС — аварія на Чорнобильській АЕС (іл. 43.2).

Іл. 43.2 Аварія на Чорнобильській АЕС

Іл. 43.3. Повінь на Закарпатті в грудні 2017 р.

НС регіонального рівня за територіальним поширенням вважають таку, що:

1) поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення), областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів (понад 1 % відповідних бюджетів);

2) призвела до загибелі 3-5 осіб або внаслідок якої постраждало 50-100 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності 1000-10 000 осіб довше ніж на 3 доби;

3) завдала збитки понад 15 000 мінімальних розмірів заробітної плати.

Наприклад, повінь на Закарпатті (грудень 2017) — стихійне лихо, що сталося через інтенсивні опади у вигляді дощу і снігу; сталося різке підняття рівня води в річках, особливо в низинних Виноградівському та Іршавському районах. Цю повінь вважають найбільшою на Західній Україні у 1997-2017 рр. (іл. 43.3).

НС місцевого рівня за територіальним поширенням вважають таку:

1) яка вийшла за межі території потенційно небезпечного об’єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта (понад 1 % відповідних бюджетів); до місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери;

2) унаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало 20-50 осіб чи було порушено нормальні умови життєдіяльності 100-1000 осіб довше ніж на 3 доби;

3) збитки від якої перевищили 2000 мінімальних розмірів заробітної плати.

Наприклад, повінь під Одесою в 2013 р. (іл. 43.4) внаслідок тропічної зливи.

Іл. 43.4. Повінь під Одесою в 2013 р.

Іл. 43.5. Пожежа в центрі Тернополя в 2015 р.

Об’єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення, тобто така, що розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, її наслідки не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони. Наприклад, пожежа в м. Тернопіль, на вул. Сагайдачного, 5 серпня 2015 р. (іл. 43.5).

Що більше постраждалих людей під час надзвичайної ситуації, то ширшу територію вона охоплює. І навпаки. Через це за основу чинних класифікацій НС за їх масштабом найчастіше беруть територіальний принцип, за яким НС поділяють на локальні, об’єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континентальні та глобальні (загальнопланетарні).

До НС, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні лиха, епідемії, терористичні акти, збройні конфлікти тощо.

Загроза виникнення надзвичайної ситуації будь якого рівня — це реальна загроза для життя і здоров’я людей, загроза порушення нормальних умов їх життя і діяльності або ж значних матеріальних утрат. Тенденція зростання кількості надзвичайних ситуацій, важкість їх наслідків змушують розглядати їх як серйозну загрозу безпеці окремої людини, суспільству та навколишньому середовищу, а також стабільності розвитку економіки країни. Для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій необхідно залучати значну кількість людських, матеріальних і технічних ресурсів. Тому, запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів утрат та збитків є одною з важливих загальнодержавних проблем і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.

Соціальні надзвичайні ситуації. Тероризм. Аварії. Загальні ознаки НС.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які протиправні дії можуть призвести до соціальних НС; чим їх характеризують?

2. Що таке тероризм і які його форми?

3. Назвіть загальні ознаки НС; чому вибрали саме їх?

4. За якими ознаками визначають рівень НС?

5. Як поділяють НС за вагомістю впливу на людей?

6. На які категорії поділяють аварії, які можуть бути причиною НС?

7. На які рівні поділяють НС? Опишіть кожну з них, наведіть приклади.

ЗАВДАННЯ - КОНСПЕКТУЙТЕ, ВИВЧАЙТЕ, ЗНАЙТЕ !

 УРОК № 55
ТЕМА УРОКУ : Джерела небезпечних ситуацій у військовий час

• Поміркуйте й скажіть, у яких умовах перебувають люди, які пережили чи переживають військові дії (обстріли,руйнування.мінування місцевості). Як їм можна допомогти?(

Що таке війна і навіщо вона?

 Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієї історії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси, приводила за собою інші лиха, гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброї ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими. Зараз, на рубежі тисячоліть, людство має ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті. Військові дії в сучасній війні будуть вестися з високою активністю і граничної напруженістю. Вони викличуть великі втрати у військах і серед населення, руйнування потенційно небезпечних об'єктів, енергетичних центрів, гідротехнічних споруд,  великих зон руйнувань, пожеж і затоплень. Основною формою протидії у війні є збройна боротьба - організоване застосування збройних сил і засобів ураження для досягнення певних політичних і військових цілей, сукупність військових дій різного масштабу.

Звісно першим і самим небезпечним джерелом небезпечних ситуацій воєнного характеру є зброя. На даний час ми можемо виділити такі види зброї:

зброя масового ураження, яка в свою чергу буває наступних видів.

Ядерна зброя - зброя масового ураження (ЗМУ) вибухового дії, засноване на використанні внутрішньоядерної енергії, що виділяється при ланцюгових реакціях поділу важких ядер деяких ізотопів урану і плутонію або при термоядерних реакціях синтезу легких ядер ізотопів водню (дейтерію і тритію) в більш важкі, наприклад ядра гелію. Воно включає різні ядерні боєприпаси (бойові частини ракет і авіаційні бомби, артилерійські снаряди і міни), а також засоби доставки їх до цілі і управління. Диверсантами можуть застосовуватися переносні ядерні заряди (фугаси).

Хімічна зброя - це різновид ЗМУ, вражальна дія якого заснована на токсичних властивостях бойових ,хімічно небезпечних речовин, токсинів, фітотоксіканти. Головними компонентами хімічної зброї є бойові хімічно небезпечні речовини (БХОВ), засоби їх застосування: бойові частини ракет, авіаційні бомби, вилівнис авіаційні прилади та інші хімічні боєприпаси і пристрої.

Біологічна ( бактеріологічнеа) зброя - ЗМУ, вражаючі дії якої засновані на використанні хвороботворних властивостей мікроорганізмів, здатних викликати різні масові захворювання людей, тварин і рослин. Біологічні засоби - живі організми, здатні розмножуватися в організмі уражених ними об'єктів. Засобами доставки біологічної зброї до мети можуть бути ракети, авіація, які розпилюють прилади, а також портативні прилади для диверсійного застосування.

Концепція військово-технічної переваги знаходить своє вираження в постійному удосконаленні існуючих і створенні нових видів зброї. У найближчому майбутньому на озброєння армій розвинених країн можливе надходження зброї, заснованого на нових фізичних принципах.

Геофізична  зброя - сукупність різних засобів, що дозволяють використовувати руйнівні сили природи шляхом штучно викликаються змін фізичних властивостей і процесів, що протікають в атмосфері, гідросфері, літосфері, біосфері.

Атмосферна (метеорологічна) зброя заснована на використанні різних процесів, пов'язаних з порушенням кліматичних і погодних явищ. При штучному впливі на атмосферу виникають грозові процеси, що викликають рясне випадання опадів, розсіювання або посилення туману, зміна температурного режиму на великих площах. В основі ряду проектів метеорологічного зброї лежать способи зміни сили тропічних циклонів, стимуляція посухи на величезних просторах.

Гідросферніа(гідрологічна ) зброя – двя якої базується на використанні енергії річок, озер, морів, океанів і льодовиків. Для впливу на гідросферу і гідроспоруди можуть використовуватися підводні і підземні ядерні вибухи, а також підрив великих зарядів звичайних вибухових речовин (ВВ). Вражаючими факторами в цьому випадку будуть водні потоки (хвилі) типу цунамі і затоплення великих територій.

Біосферниа зброя - штучні зміни в біосфері, що призводять до знищення рослинного покриву і родючого шару землі, а також знищення представників тваринного світу як на суші, так і у воді.

Геокосмічна( озонна ) зброя - штучне створення вікон в озоновому шарі з метою впливу жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця на рослинний і тваринний світ, що приводить його до загибелі.

Літосферниа зброя - викликає землетруси, виверження вулканів. В якості детонатора для їх виникнення можуть бути використані підземні ядерні вибухи, що провокують проходження ударної хвилі по земній поверхні, або виробництво вибухів з використанням звичайних вибухових речовин на стику тектонічних плит з метою їх усунення та досягнення ефекту землетрусу з властивим йому вражаючим впливом на навколишнє середовище.

Лазерна зброя - засновано на використанні лазерного випромінювання для ураження людей, оптико-електронних систем, літальних апаратів, ракет, виведення з ладу різної техніки. Лазери (квантові оптичні генератори) представляють собою випромінювачі вузьконаправленої, узгодженої по фазі і довжині хвилі електромагнітної енергії оптичного діапазону потужністю до декількох тисяч джоулів на 1 см2. Вражаюча дія лазерного променя досягається нагріванням до високих температур матеріалів об'єкта, що викликає їх розплавлення і навіть випаровування, пошкодження надчутливих елементів, осліплення органів зору людини і термічні опіки шкірних покривів.

Рентгенівська зброя - засновано на використанні рентгенівського лазера, джерелом енергії в якому служить ядерний вибух, за можливостями значно перевершує лазерне. Дія лазерного зброї (різновид рентгенівського) є майже миттєвим і відрізняється скритністю (відсутність диму, вогню, звуку) і високою точністю. Разом з тим, потужність лазерного променя залежить від прозорості повітря і може бути суттєво знижена в умовах туману, пилову бурю, диму і т.д.

Пучкова зброя - зброю спрямованої енергії, основним вражаючим фактором якого є пучки елементарних частинок (електронів, протонів, нейтронів). Прямолінійність, швидкістю, близькою до поширення і велика проникаюча здатність пучка забезпечують майже миттєве поразки цілі. Поразка об'єктів (цілей) відбувається шляхом створення на цілі механічних ударних навантажень, інтенсивного теплового впливу і нанесення радіаційних уражень. Найбільше чутливі до його впливу радіоелектронні системи та обладнання, разом з тим пучкове зброя здатна вражати і людей. Застосування пучкового зброї характеризується раптовістю дії, всепогодністю, миттєвостями процесів руйнування (пошкодження) і виведення з робочого стану слабости об'єктів, воно не вимагає врахування законів балістики. Існує можливість інтенсивного опромінення пучковим зброєю з космосу величезних площ земної поверхні (сотень квадратних кілометрів), що може призвести до масового ураження людей і інших біологічних об'єктів.

Інфразвукова зброя засновано на використанні направленого випромінювання потужних інфразвукових коливань з частотою 6-20 Гц. Такі коливання можуть впливати на центральну нервову систему, травні органи людини, викликати головний біль, больові відчуття у внутрішніх органах, порушення ритму дихання. При більш високих рівнях потужності випромінювання і дуже малих частотах з'являються такі симптоми, як запаморочення, нудота, втрата свідомості, а іноді можливий і летальний результат. Інфразвукові випромінювання має також психотропною дією на людину, викликаючи втрату контролю над собою, почуття страху і паніки.

Радіологічна зброя - це така зброя, що вражає дія якого заснована на використанні спеціально підготовлених радіоактивних рецептур, отриманих з відходів ядерного пального реакторів або шляхом опромінення спеціально підібраних речовин, здатних створювати радіоактивне забруднення місцевості і викликати у людини променеву хворобу або локальне ураження окремих органів (очей, шкіри та ін.). Така зброя також згубно для тварин і рослин. Бойове застосування може здійснюватися за допомогою розпилювальних авіаційних приладів, безпілотних літаків, крилатих ракет, авіаційних бомб і інших боєприпасів у вигляді порошків, рідких розчинів, туманів, димів.

Бездротова зброя заснована на використанні електромагнітних випромінювань (ЕМВ) надвисокої (НВЧ) або надзвичайно низької (ЧНЧ) частоти. Діапазон НВЧ від 300 мГц до 30 ГГц, до ЧНЧ відносяться частоти менше 100 Гц. Радіочастотні випромінювання здатні впливати на психіку людини, порушувати сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликати слухові галюцинації, спотворювати мовні повідомлення. Електромагнітні випромінювання викликають пошкодження (порушення функцій) життєво важливих органів і систем людини (мозку, серця, центральної нервової і ендокринної систем, системи кровообігу). Фізичний процес впливу на зазначені органи та системи полягає в тому, що проводять електричний струм тканини людського організму (рідкі складові тканин, кров і т.д.) нагріваються в результаті виникнення в них вихрових струмів, а непровідні, тобто діелектрики (хрящі, сухожилля і т.д.) - немає. В результаті порушуваних електромагнітним полем коливань молекул діелектрика з подальшою їх поляризацією виділяється велика кількість тепла, що, в кінцевому підсумку, призводить до незворотних змін в органах, втрати ними функцій або до загибелі людини.

Мікрохвильова зброя є різновидом радіочастотного зброї і може бути представлено як потік спрямованої енергії, основним вражаючим фактором якого є потужне електромагнітне випромінювання СВЧ діапазону (від 0,3 до 300 ГГц). Являє собою сукупність джерел потужного НВЧ випромінювання і засобів управління, що забезпечують наведення і концентрацію необхідної для ураження електромагнітної енергії в області мети. Вражаючій дії цієї зброї найбільш схильні до радіоелектронна апаратура і її елементи.

 

·                                 звичайна зброя, яка застосовується при локальних і широкомасштабних бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї, але вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об'єктів. Наприклад, при застосуванні системи залпового вогню на площі близько 13 га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили ворога.

Крім звичайної зброї існує і звичайна зброя масового ураження.до якої відносять:

. Касетні боєприпаси являють собою ракети, бомби або снаряди, споряджені бойовими елементами (субснарядамі) різного призначення. Для поразки об'єктивним тов (цілей) на великій площі субснаряди з ракети (снаряда) викидаються вибивним зарядом. Дія боєприпасів об'ємного вибуху засновано на одночасному підриві в декількох місцях розпорошених в повітрі у вигляді аерозольного хмари рідких або пароподібні вибухових речовин. В результаті вибуху утворюється потужна ударна хвиля, різко зростає температура повітря, створюється збіднена киснем, отруєна продуктами згоряння велика область атмосфери. Їх нищівну силу в кілька разів перевищує дію  боєприпасів зі звичайним вибуховою речовиною і порівняно з наслідками застосування ядерних боєприпасів сверхмалой потужності. Засобами їх доставки до цілі можуть бути авіація, ракети. Запальні боєприпаси призначаються для ураження людей, техніки і об'єктів. Це різні речовини і суміші,  які здатні займатися і стійко горіти з виділенням великої кількості теплової енергії. Вони створюються на основі нафтопродуктів (напалм), металізованих сумішей (пирогели), сплавів металів (терміт, електрон                ) і білого фосфору. Горять як в присутності кисню (напалм, білий фосфор), так і без доступу кисню (терміт, термітні склади).  Запальні засоби застосовуються для спорядження авіаційних бомб і баків різних типів. Первинні вражаючі фактори застосування запалювальних боєприпасів (теплова енергія, дим, токсичні продукти горіння) діють від декількох секунд до декількох хвилин - під час застосування запалювальних засобів.  Вторинні фактори як наслідок виникають пожеж проявляються від декількох хвилин до доби і більше. Вражаюча дія запалювальних засобів на людей проявляється у вигляді опіків шкіри, ураження слизової  оболонки верхніх дихальних шляхів з подальшим набряком і задухою, теплового удару, отруєння токсичними продуктами горіння (оксиду вуглецю, пари бензолу, диму і т.п.), утруднення дихання  з- за часткового вигоряння кисню в повітрі (особливо в закритих спорудах, підвалах та інших укриттях), механічного впливу на людину вогневих штормів і вихорів при пожежах, сильного морально-психологічного впливу, що знижує здатність людей до активного опору

 

·                                 засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини.

Іншим джерелом небезпеки є надзвичайна антисанітарна обстановка під час ведення бойових дій. Перш за все це велика кількість трупів, які не завжди можна поховати (наприклад у містах ведення інтенсивних бойових дій), по-друге порушується нормальна робота комунальних служб міст, що призводить до погіршення якості води, перебоїв каналізаційної системи і т. п. Також завжди спостерігається зріст популяції гризунів і інших тварин, які завжди є переносниками хвороб.

Також відчувається недостатнє медичне обслуговування, нестача медичних препаратів (більшість іде на фронт). Отже створюється сприятлива ситуація для виникнення епідемій, особливо в теплі місяці. Також багато людей можуть потерпати від звичайних хвороб які не зможуть ефективно лікуватися в умовах воєнного часу.

Третьою складовою є складна екологічна та техногенна обстановка. Треба враховувати, що сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, які самі по собі являють загрозу життю людини і зазвичай супроводжуються пожежами.

Але ще більшу небезпеку несуть в собі підприємства, які й за мирних умов були джерелом небезпеки і шкідливих викидів. Хімічні підприємства, АЕС, нафтопереробні заводи у разі їх часткового або повного руйнування викличуть техногенну катастрофу і будуть становити значну небезпеку для життєдіяльності людей у районі розташування.

В сучасних умовах при виникненні широкомасштабної війни не викликає сумнівів використання зброї масового ураження і перш за все ядерної зброї.

Ядерна зброя має декілька факторів ураження:

·                                 світлове випромінювання

·                                 проникаюча радіація

·                                 ударна хвиля,

·                                 радіоактивне забруднення

·                                 електромагнітний імпульс.

     

Кожен з них становить велику небезпеку для життя і здоров'я людини. Світлове випромінення приводить до сліпоти, загорання одежі і предметів навколишньої обстановки, тепловий доповнює цей ефект. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, а наступне радіоактивне ураження робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров'я та життя. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії (120 км для бомби середньої потужності), великими втратами серед людей (90% в радіусі 100 км) і ще більшою кількістю опромінених.

Після нього територія непридатна для проживання, а виникаючі пожежі розносять за вітром радіоактивні елементи. Звісно, при ураженні проводяться евакуаційні заходи. Проводяться роботи по розбору завалів і локалізації та тушіння ядерних пожеж. Район ураження локалізується і очеплюється для запобігання розповсюдження радіоактивного забруднення.

Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів і отруйних речовин для зараження водних ресурсів. Хімічні бойові речовини уражають слизові оболонки людей, очі та відкриті ділянки шкіри і маючи в основному нервово-паралітичну дію приводять до їх смерті. При невиконанні заходів індивідуального захисту можливий великий процент втрат людей. Також слід зауважити, що строк дії цих речовин досить довгий і вони уражають тварин та рослини.

Так при застосуванні бойового газу SD-12 залишається тільки випалена земля і пусті споруди. Окремо стоять отруйні речовини, якими забруднюють джерела води, як важливі стратегічні об'єкти. При такому диверсійному акті великі міста можуть залишитися без достатньої кількості водних ресурсів.

Потрібно швидко ліквідувати загрозу для життя людей, локалізувати і очистити зони забруднення води, не допустити розповсюдження отруєння на великій території.

Ще складніше ліквідувати наслідки дії біологічної зброї. Звичайно, біологічна зброя застосовується в вигляді штамів різних хвороботворних бактерій, за часту генетично змінених, які прищеплюються гризунам, комахам, рослинам для викликання епідемій і ураження живої сили противника і підриву його тилів. Ознаки біологічної атаки виявити зразу складно. Тому важливо проводити попереджуючий контроль, а при перших ознаках біологічної атаки оголошується карантин і всі сили кидаються на виявлення збудників хвороби та їх переносників.

Проводиться дезінфекція місць зараження, дератизація, відлов бродячих тварин, захоронення трупів. Можливе отруєння водних ресурсів бактеріями. В такому разі повинне бути забезпечене постачання незараженою водою з зовнішнього периметру. Складність заключається в тому, що наслідки біоатак можуть накластись на епідемії воєнного часу.

При використанні звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування оточуючого середовища та загибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дій сучасною зброєю виникають пожежі, які представляють значну загрозу життю та здоров'ю людей, особливо при застосуванні спеціальних запальних боєприпасів з напалмом та іншими горючими речовинами. Необхідно зразу ж після нанесення удару виявити, локалізувати та погасити пожежі до того, як ті завдали шкоди майну, людям і оточуючому середовищу.

Особливу увагу слід приділяти техногенним катастрофам які можуть виникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечних об'єктів. Наприклад: бойові дії йдуть поблизу міста. Для послаблення обороноздатності міста противних знищує ГЕС. Наслідки катастрофічні - затоплені багато районів, перервані комунікації, знищені або в непрацездатному стані багато підприємств, відсутня електрична енергія і звісно, значні людські жертви. Іншим прикладом може стати знищення під час бомбардування великого хімічного підприємства з виробництва небезпечних для людей хімічних речовин (тієї ж хімічної зброї).

Можна тільки уявити до яких жертв це приведе. Ще більш не передбачуваними будуть наслідки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завжди намагатиметься знищити або захопити важливі стратегічні об'єкти, як то електростанції, великі промислові підприємства і т. п. Варто сказати, що першочерговим завданням для військ є недопущення цього, але війна є війна. і тому необхідно мінімізувати наслідки будь-яких таких ситуацій.

Особливою статтею слід виділити загрозу виникнення епідемій у зв'язку з антисанітарними умовами. Як було сказано вище. не завжди є можливість поховати останки загиблих під час воєнних дій, що приводить до значного зростання ризику спалаху інфекційних захворювань. До того ж бродячі тварини, гризуни та комахи які мають контакт з тілами можуть стати переносниками інфекцій.

В умовах війни та неможливості дотримуватися правил гігієни спостерігається розквіт вошів, блох та інших паразитів, які є переносниками такої небезпечної інфекції як тиф, чесотка і т. п. Також вода та продукти можуть бути заражені різними бактеріями у зв'язку з попаданням у них тіл та продуктів життєдіяльності зі збудниками інфекцій. Особливо небезпечною ситуація стає в теплі пори року, коли всі мікроорганізми розмножуються надзвичайно швидко.

З вищенаведеного випливають такі висновки:

·                                 в період війни небезпека для життя і здоров'я людини значно підвищується, незалежно чи в тилу чи на фронті.

·                                 сучасне тилове забезпечення включає в себе цілу низку заходів, які необхідно виконувати в повному об'ємі для досягнення максимальної безпеки для людини, оточуючого середовища.

·                                 мінімізація наслідків екстремальних ситуацій, описаних вище, залежить від злагоджених дій військ та цивільного населення.

Але основним являється те, що краще не доходити до війн!

ПЕРЕВІР СЕБЕ :

1.      1. Які види зброї масового ураження  можуть бути використані під час військових дій?

2.      2. Які види звичайної зброї масового ураження ви можете згадати?

3.      3.Назвіть вражальні  чинники ядерної зброї?

4.      4. Що ми довідалися про хімічну зброю?

5.Поясніть.що ви знаєте про біологічні засоби ураження і пов’яжіть їх з кориневірусом?